Не бійся!

Останні два роки ми живемо в стресовій ситуації. Страшна та смертельна хвороба, і не знаємо, як її лікувати та як правильно від неї вберегтися. Карантин та серйозні обмеження в пересуванні. Спад економіки та втрата роботи. І до всіх тих проблем додається неоднозначна реакція щодо вакцинації, яку не всі визнають…

І якщо подивитися на рік, який закінчується, на настрої та стан людей, то не буде помилкою, коли скажу, що цей рік можна охарактеризувати одним словом — «страх».

Так, саме страх сковує сьогодні значну частину людей. У тому числі й християн. Невпевненість у завтрашньому дні, невпевненість у справедливості дій влади та чиновників, страх перед хворобами… І ще — страх, даруйте тавтологію, перед страхами, які ми самі собі придумуємо…

Останнім часом спостерігаємо великий попит на різні теорії змови щодо скорочення чисельності населення, підготовки до приходу антихриста, тотального контролю через мережу 5G, вживляння чипів — і ще багато чого.

Часто доводиться чути або читати різні пророцтва щодо майбутнього. Особливо вони почастішали під час вакцинації — населення поділилося на два ворогуючі табори: вакцинаторів та антивакцинаторів. Так-от, переважна частина тих пророцтв несе страх. Наліво та направо розкидаються гнівні слова про загальне відступництво, про антихриста, який атакує церкву, слухачів лякають карами Господніми за вакцинацію, чипізіцію, прийняття печатки зві­ра та числа 666…

Одним словом, закликають людей готуватися до найгіршого.

Повідомлення про позитивні моменти чи хороші новини часто залишаються поза увагою, натомість повідомлення про грядущі кари Господні, владу антихриста, печатання та масове відступництво Церкви збирають тисячі відгуків… Їх розповсюджують, обговорюють — і тим ще більше наганяють страху.

І згадалися слова справжнього пророка — Івана Богослова: «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!» (Об.21:8).

Зупинимося лише на одному сло­ві — «лякливим». Серед страшних гріхів, які перераховуються в цьому тексті, першим стоїть гріх страху. Це трохи дивно, бо зазвичай ми не вважаємо страх та лякливість аж чимось таким негативним. Тим більше не ставимо знак рівності з душогубством, розпустою чи чарівництвом. Але у Бога є серйозна причина закрити двері до раю християнам-боягузам.

Біблія містить чимало історій, після ознайомлення з якими в нас на серці залишається неприємний осад. Так, Слово Боже прямо говорить про недоліки як окремих людей, так і людства загалом. Але разом із тим вона є книгою оптимізму та надії. Саме такою її залишив нам у спадок її автор — Господь.

Реальний світ за своєю суттю —жорстокий та небезпечний. І є всі підстави для страху та невпевненості. Власне, так було у всі часи. Коли ми читаємо старозавітні книги, то там описані такі драми, що іноді дивуєшся, як люди виживали. Сьогодні страхів не поменшало, незважаючи на досягнення науки, медицини та соціології.

Тому однією з головних причин приходу Ісуса Христа на землю було бажання небесного Отця забрати той страх, дати надію та впевненість, вселити в душі людей оптимізм. Тому, попри велику кількість негативних історій, Біблія — книга оптимізму та надії. Особливо Новий Заповіт, який називають Євангелією, що в перекладі означає «добра новина».

На початку земної місії Ісус оголосив людям головну мету Свого служіння. Про це ми читаємо в Євангелії від Луки: «І Він їх навчав по їхніх синагогах. І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!» (Лк.4:15-21).

З приходом Сина Божого на землю настала нова ера людства. Головною темою Його проповідей було Царство небесне. Хоча багато хто зі слухачів розуміли його як відновлення колишнього ізраїльського царства часів царя Давида та звільнення від римського рабства. Але Христос мав на увазі щось більше, аніж земна процвітаюча держава. Він прийшов звіщати Добру Новину тим, хто був у полоні гріха та страху, хто був незрячим, не знаючи правильного напрямку життя, хто був змучений тривогами та поганими новинами. Його проповіді були спрямовані на зміну мислення, серця та ставлення до навколишнього світу. «Царство небесне всередині вас», — казав Він людям.

Що ж характеризує це Царство? Перш за все внутрішній мир та спокій. Знаменита Нагірна проповідь Ісуса розпочинається так званими блаженствами: «Блаженні вбогі духом… блаженні засмучені… блаженні голодні…» Слово «блаженні» означає найвищу міру щастя. Людина, яка переживає якісь життєві труднощі (а вони завжди будуть), але довірила своє життя Богові, навіть у таких непростих ситуаціях буде щасливою. Ніякі катаклізми, страхи, труднощі не можуть забрати мир та спокій із душі віруючої людини.

У тій же Нагірній проповіді Божий Син повчає: «Не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!» (Мт.6:31-34).

Отже, віра в Ісуса Христа як Сина Божого, окрім прощення гріхів, дарує нам впевненість на життєвій дорозі. Ісус не обіцяє безхмарного життя, але Він обіцяє підтримку та допомогу в труднощах. Згаданий текст Слова Божого не закликає нас до пасивного чекання милостей із неба. Ми, як усі люди, повинні працювати, турбуватися про себе та родину. Але коли довіряємо наше життя та турботи Господу, тоді ми впевненіше дивимося в майбутнє, знаючи, що Бог дасть нам сили, мудрості, успіху в земних справах. Він — той фундамент, на якому будується наше життя.

Тому страх не притаманний віруючій людині. Навіть у важкі та темні періоди життя. І Бог, Який залишив нам у спадок Євангелію, книгу радості та оптимізму, не буде нас лякати нестабільним сьогоденням та невідомим майбутнім.

Нині, спілкуючись із віруючими людьми, часто можна почути повні страху та невпевненості слова про те, як диявол у вигляді світової змови, очоленої світовими лідерами, фінансистами та мільярдерами, готує світ до чипізації та печатання. Про те, що вакцинація та кюаркоди це і є печатка 666. Про те, що скоро не можна буде ні купити ні продати. Про те, що нас хочуть вбити через 5G антени чи вакцинацію. Що хочуть керувати нашою свідомістю через блютузи та мобільні телефони… І такі проповідники страху мають шалений успіх серед християнської аудиторії.

Люди поширюють різну нісенітницю, напівправду та відверту брехня, яка сіє тривогу та страх. Але Слово Боже каже, що страх — це зброя диявола. Бог, навпаки, підбадьорює нас у смутні часи, а не лякає. Ісус часто звертався до своїх учнів у моменти їхнього страху: «Не бійтеся!»

Ляклива людина не може бути дитиною Божою. Таку людину скоріше треба називати невіруючою. Бо вона не довіряє Ісусу Христу та Його обітницям.

Апостол Іван про любов Божу й страх каже так: «Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває! Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі. Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові» (1Ів.4:16-18).

Тому хочеться, щоб цей непростий рік залишився в нашій пам’яті не як рік страху чи тривог, а як час, коли Господь хоче нам нагадати про Свою присутність та готовність прийти на допомогу, потішити, підбадьорити. Хочеться, щоб у новий рік ми увійшли з надією на те, що Божі милості й Божа охорона будуть завжди з нами.

Не слухаймо диявола, який підкидає нам різні страшні новини та прогнози, а чуймо ніжний голос Божого Сина, що звертається до нас: «Не бійся! Я з тобою! Я допоможу, підтримаю, підбадьорю!»

З новим роком вас! Роком віри, любові та надії!

Редакція журналу «Благовісник»

Благовісник, 4,2021